Третій рік життя є переломним у розвитку дитини. Саме у цей період відбуваються якісні зміни психіки дитини, що забезпечують поступовий перехід малюка у активну та діяльну особистість.

Темп фізичного розвитку на третьому році життя уповільнюється. У середньому за рік маса тіла збільшується на 2 кг. (на кінець року дитина важить 14,8-15 кг.), а зріст – на 7-8 см. (у три роки зріст малюка становить 95-96 см.). Збільшуються фізичні можливості дитини. Так, удосконалюється діяльність нервової системи, тому період активного неспання тепер складає 6–6,6 годин. При цьому діти легко збуджуються та швидко стомлюються від одноманітних дій.

         Значні зміни відбуваються у психічному розвитку дітей – розширюються потреби, змінюються види та форми діяльності, розвивається вольова сфера, формуються елементи свідомості та самосвідомості, ускладнюється спілкування з оточуючими. Третій рік життя характеризується протиріччям між стрімким зростанням самостійності та бажанням брати участь у житті дорослих. Важливим новоутворенням цього віку є виникнення відчуття «Я», яке стає основою самоствердження та поява почуття самоповаги. Основна частина звернень дитини до дорослого пов’язана з очікуванням позитивної оцінки своїх дій. Дитина намагається залучитися до світу дорослих, проявляючи інтерес до їх особистості та діяльності. Як результат – у мовленні дітей з’являється займенник «ми».

           На третьому році життя у малюка можна спостерігати значний інтерес до мовлення оточуючих, особливо, коли воно спрямоване на дитину. Швидко збільшується словник, який на кінець року складає 1200-1500 слів. Дитина починає розуміти не тільки зміст окремих слів і фраз, які стосуються безпосередньо її та найближчого оточення, а й здатна сприймати невеликі розповіді, казки, вірші про те, що знаходиться за межами її сприймання. Малюк починає ставити запитання за змістом прочитаного, може виконувати прохання та інструкції дорослого. Тепер дитина може називати мету своїх дій певним словом («піду», «буду», «намалюю»).

       Також удосконалюється сенсорна сфера малюка. Діти можуть вибирати за прикладом геометричні фігури, розрізняти чотири основні кольори, без допомоги дорослого впізнавати окремі властивості предметів. Інтенсивно розвивається фонематичний слух дитини – вона тепер може розрізняти різноманітні шуми, голоси людей, звуки і тони музики. Удосконалюються обстежувальні дії дитини – розширюється коло предметів, які цікавлять малюка. До кінця року дитина може орієнтуватися у найближчому оточенні, починає освоювати окремі часові поняття, у неї формується уміння спостерігати і порівнювати, розмірковувати, регулювати свою поведінку мовою.

         Продовжує розвиватися емоційна сфера малюка. Тепер він виявляє стійкі емоції відносно окремих дорослих та дітей, виникають почуття, пов’язані із видом діяльності, естетичні, а також негативні емоції. Поведінка дитини стає більш стійкою та контрольованою, дитина вчиться долати перешкоди. Малюку тепер стають доступні різні види діяльності: малювання, ліплення, конструювання, музична діяльність.

У цей час відбуваються значні зміни і у ставленні дитини до однолітків. Діти починають спостерігати, прислухатися, наслідувати один одного. Виникають дії, адресовані одноліткові. В кінці третього року життя у дітей з’являється принципово нова форма комунікативних дій – емоційно забарвлені ігрові дії, з допомогою яких дитина не тільки виявляє своє ставлення до однолітка, а й демонструє йому свої уміння.

Загальні правила виховання.

1. Станьте добрим другом дитини, щоб вона Вам в усьому довіряла. Виконуйте усі справи із задоволенням. Так Ви виховаєте у дитини почуття вдячності за турботу та догляд, діти будуть Вас слухатися, симпатизувати Вам.

2. Намагайтесь спочатку сформувати у дитини навички самообслуговування та бажання брати участь у спільних справах (іграх, заняттях, праці тощо). Привчайте дітей бути охайними. Зробіть процес виховання культури поведінки ненав’язливим, доступним, цікавим та захоплюючим.

3. Враховуйте те, що Ваші діти вже прагнуть до самостійності, користуйтеся цим прагненням, заохочуйте його. Діти цього віку потребують і дуже полюбляють багато разів повторювати одну й ту саме дію. Так вони вправляються, а отже, набувають різних навичок. Іноді Вам буде здаватися, що дитина грає. Слід включатися у такі ігри і спрямовувати власні дії на закріплення тієї чи іншої навички. Ефективно також закріплювати вже сформовані навички у іграх з іграшками (викупати ляльку, вимити ручки пупсу тощо). Дуже добре, коли дорослі супроводжують виконання тих чи інших дій дитини художнім словом, підтримуючи у дитини ігровий настрій.

4. Починаючи роботу над формуванням нової навички не слід поспішати, підганяти дітей. Важливо сформувати у дитини позитивне ставлення до нової дії, бажання її виконувати, щоб отримати схвалення дорослого. Для того, щоб дитині було легше засвоїти якусь дію, її розбивають на декілька складових (операцій). Діти спочатку повинні запам’ятати послідовність виконання операцій, уміти розповісти про них, – тоді виконання дій стане більш легким.

5. Слід не забувати, що одяг дітей завжди повинен бути чистим, у належному вигляді. Верхній одяг повинен мати петельки, щоб його можна було повісити у шафку, взуття – чисте, сухе. Завдяки цьому дитина привчається до охайності, наслідуючи приклад дорослого. Під час одягання теж грайте з дитиною: «Сховай ніжки у нірки!», «Зазирни у тунель!» тощо.

6. Не забувайте хвалити та заохочувати дитину. У оцінці поступово формулюйте нові вимоги до якості виконання дитиною тих чи інших дій. Для оцінки рівня сформованості певної навички використовуйте ігровий прийом – нехай улюблена іграшка дитини подивиться і скаже «…чи добре Сашко вміє мити ручки?».

7. Використовуйте різноманітні життєві ситуації для закріплення вже сформованих навичок та формування потреби засвоювати нові. Використовуйте гру як основного помічника, який дозволить вам багаторазово пояснити, продемонструвати, закріпити і виправляти  дитину у тих чи інших діях.

Вітаємо, ви пережили «кризу двох років». Будемо сподіватися, вам вистачить сил на те, щоб насолоджуватися подальшим ростом вашої дитини. Наступні роки називають «чарівними» частково тому, що ваша дитина нарешті стала вас слухатись, але також і тому, що в неї починає активно розвиватись фантазія.

Мовленнєвий розвиток

Якщо ваша дитина не дуже балакуча, це незабаром зміниться. У період від 3 до 4-х років дитина навчиться:

·        Називати своє ім’я й вік.

·        Вимовляти 250–500 слів.

·        Відповідати на прості запитання.

·        Складати речення із п’яти-шести слів (повними речення стануть до чотирьох років).

·        Розмовляти чітко.

·        Розповідати історії.

·        Когнітивний розвиток

Ваш малюк почне ставити масу запитань: «Чому небо блакитне? Чому у птахів є пір’я?». Запитання, запитання й тільки запитання! Іноді це може трохи дратувати, але така поведінка нормальна й характерна для цього віку. Крім постійних «чому?» ваша дитина зможе:

• Називати знайомі кольори.
• Розуміти що таке «однаковий» і «різний».
• Мати творчу уяву.
• Дотримуватися вказівок із трьох складових.
• Запам’ятовувати історії частинами.
• Розуміти, що таке час доби(наприклад, ранок, день, вечір).
• Рахувати й розуміти, що таке рахунок.
• Сортуватиречі за кольором і формою.
• Збирати пазли, що відповідають її віку.
• Упізнавати й називати повсякденні предмети та картинки.
• Руховий розвиток

Зараз у вас справжній непосида. У період від 3 до 4-х років ваша дитина зможе:

·        Ходити вгору та вниз по сходах, чергуючи кроки.

·        Бити по м’ячу, кидати й ловити його.

·        Добре лазити.

·        Більш упевнено бігати й кататись на триколісному велосипеді.

·        Стрибати та стояти на одній нозі протягом п’яти секунд.

·        Пересуватися вперед і назад.

·        Нахилятись, не падаючи.

·        Розвиток моторики

Ваша дитина стає більш спритною. У цей період розвитку ваш малюк навчиться:

·        Легко брати дрібні предмети й перегортати сторінки книги.

·        Використовувати дитячі ножиці.

·        Перемальовувати кола та квадрати.

·        Малювати частини тіла людини.

·        Писати деякі великі літери.

·        Будувати вежу з чотирьох і більше кубиків.

·        Одягатись і роздягатися самостійно.

·        Відкривати й закривати банки.

·        Повертати дверні ручки.

Емоційний і соціальний розвиток

• Ваш малюк стає не тільки фізично, а й емоційно самостійним. Ви помітите, що він уже менше вдається до істерики, коли його залишають з нянею або в дитячому садку.
• До того ж ваш малюк стане більше спілкуватись. Ваша дитина буде взаємодіяти зі своїми друзями. Саме в цьому віці проявляється перша здатність вирішувати проблеми.

У цей період розвитку ваша дитина зможе:

·        Наслідувати батьків і друзів.

·        Проявляти знаки уваги родичам і друзям.

·        Розуміти, що таке «моє» й «чуже».

·        Проявляти широкий спектр емоцій, наприклад, смуток, злість, щастя, нудьгу.

Ви також можете помітити, що в дитини дуже активна уява. У цьому є свої плюси й мінуси. Уявні ситуації та гра можуть стати для неї більш цікавими, ніж гра з іншими дітьми. Також у дитини можуть розвиватися страхи, наприклад, того, що під ліжком ховається чудовисько.

Коли варто непокоїтись

Усі діти ростуть і розвиваються по-різному. Не хвилюйтесь, якщо ваш малюк не оволодів якимись пунктами в цих списках. Ви повинні помічати поступовий прогрес у розвитку своєї дитини. Якщо прогрес не спостерігається або дитина подає ознаки можливого відставання в розвитку, вам варто звернутись до педіатра.

Ознаки відставання в розвитку дитини в період від 3 до 4-х років:

·        Дитина не може кидати м’яч, стрибати на місці або їздити на триколісному велосипеді.

·        Дитина часто падає, їй складно ходити по сходах.

·        Вона не може тримати олівець між великим і рештою пальців, не може перемалювати коло.

·        У реченні використовує не більше трьох слів, плутає займенники.

·        У неї часте слиновиділення та проблеми з вимовою.

·        Дитина не може побудувати пірамідку з чотирьох кубиків і їй важко брати невеликі предмети.

·        Боїться розлуки з батьками.

·        Не цікавиться неструктурованими іграми, не грає в ігри «уявні».

·        Не грає з іншими дітьми, спілкується тільки із членами сім’ї.

·        Погано заспокоюється, коли гнівається чи засмучується.

·        Не розуміє простих вказівок.

·        Уникає візуального контакту.

·        Противиться вдяганню, сну й відвідуванню туалету.

Також якщо ви помітили, що дитині важко справлятися з тим, що раніше в неї виходило, повідомте про це лікарю. Можливо, це перші симптоми порушення розвитку.

У другому півріччі доцільно спонукати малюків до певної самостійності. Важливо вчасно помітити намагання дитини виконувати самостійно ті чи інші дії та підтримати позитивною оцінкою незалежно від результату. Ініціативні дії дитини, навіть якщо вони закінчуються невдачами, є свідками активності. Дитина, якій цікаво, яка відчуває певну свободу, швидше стає самостійною. Численні заборони, негативні оцінки, примушування для дітей цього віку психологічно недоцільні. Краще ті чи інші успіхи дитини порівнювати тільки з її власними минулими і майбутніми результатами ( Вчора ще не вмів, а сьогодні вже навчився), а не з результатами інших дітей.

З розширенням досвіду, досягненням успіхів у різних видах діяльності, переживанням позитивних та негативних оцінок з боку рідних та інших значимих дорослих у дитини формуються стійкі риси поведінки, почуття гордості (власної гідності) і сорому, особистісне ставлення до оточення – до дітей, дорослих, предметного світу, природи, до самого себе, певні потреби, мотиви діяльності. Це дає підстави називати дитину 4-го року життя особистістю, що росте, розвивається, ускладнюється, удосконалюється.

Новими утвореннями у психіці дітей є потяг до спілкування та сумісної діяльності з ровесниками, перехід від гри «поряд» до гри «разом». Виокремлення себе від оточуючих, порівняння себе в іншими людьми.

Вік від 4 до 5 років — це час, коли в дитини закінчився кризовий період, вона стала спокійнішою та слухнянішою. Крім того, у цьому віці дитина активно починає прагнути бути самостійною. Основні зміни в характері дитини цього віку:

Дитина у віці від 4 до 5 років може:

·        визначати розташування предметів: праворуч, ліворуч, посередині, вгорі, внизу, позаду, попереду;

·        знати основні геометричні фігури (коло, овал, квадрат, трикутник і прямокутник);

·        знати цифри від 0 до 10. Рахувати предмети в межах десяти, співвідносити кількість предметів із потрібною цифрою;

·        розставляти цифри від 1 до 5 у правильній послідовності та в зворотному порядку;

·        порівнювати кількість предметів, розуміти значення: більше/менше, порівну;

·        знаходити відмінності й подібності між двома картинками (або між двома іграшками);

·        складати за зразком споруди з конструктора;

·        складати розрізану картинку з 8-10 частин;

·        будувати речення з 10-12 слів;

·        знаходити предмет за описом (яблуко — кругле, солодке, жовте);

·        самостійно складати опис предмета;

·        розуміти значення прийменників (в, на, під, за, між, перед, близько);

·        знати, які бувають професії, чим займаються люди цих професій;

·        відповідати на питання й правильно їх задавати;

·        переказувати зміст почутої казки чи оповідання;

·        розповідати напам’ять кілька віршів;

·        розрізняти праву й ліву руку.

Важливо знати, що прагнучи бути самостійною, дитина намагається встановити свої правила в навколишньому світі та заявити про них. Для неї важливо майже все робити самостійно, вона менше потребує опіки дорослих і вже більше здатна подбати про себе.

Крім того, у дитини розширюються свідомі емоції, вона стає здатною співпереживати, співчувати, розуміти почуття інших людей.

У малюка формуються основні етичні поняття, творчі здібності. У фазу активності вступає розвиток уяви. Дитина живе в світі казок і фантазій — у цей період вона здатна створювати цілі світи на папері або в своїй уяві. У мріях і фантазіях дитина отримує можливість стати головною дійовою особою. Але, як наслідок розвиненої уяви, з’являються страхи, тому що знань і життєвого досвіду ще дуже мало. Дитина може почуватись недостатньо захищеною в світі.

Також у цей період дитина прагне мати друзів серед однолітків. Ігри, в які дітям подобається грати, стають складнішими та набирають сюжетно-рольового наповнення (ігри в лікарню, в магазин, в улюблених героїв казок). Діти 4-5 років починають дружити один з одним, сваритися, миритися, ображатися, ревнувати, допомагати один одному.

Активна допитливість у цей період розвитку змушує дітей постійно ставити питання про все, що вони бачать. Розширюється кругозір дитини, вона прагне пізнавальних бесід. Діти часто ставлять питання: «чому?», тому що їм дуже цікаво пізнавати навколишній світ, обговорювати побачене. Слухати розповіді дорослих про моря, океани, тварин, історії з життя людей. Відповідати на запитання дітей потрібно, щоб дитина не набула психологічного комплексу відчуженості. Але, відповідаючи на питання дітей, пояснення повинні бути не науково обґрунтовані, а сформульовані простою та доступною для дітей мовою.

У віці 4-5 років набирає обертів розвиток свідомості в дітей. Діти здатні в своєму пізнанні виходити за межі того, з чим безпосередньо стикаються — вони можуть поступово нагромаджувати фактичні знання про різні предмети та явища, про яких знають лише зі слів дорослого (про тварин і машини, міста й країни тощо). Коли дитина має такі уявлення, то в неї природно виникає ставлення до нових сфер життя, з якими її знайомлять: симпатія до дельфінів і боязке відношення до акул, співчуття до людей, які місяцями живуть в умовах полярної ночі, і пошана до їх здатності пристосовуватися до складних природних умов. Це означає, що дитина не лише отримувала знання від дорослого, а й розширювала коло подій та предметів, що викликали в неї певний емоційний стан: співчуття, пошана, інтерес.

Також важливо, щоб відчуття які переживає дитина з приводу чужих їй людей та незнайомих істот чи подій, виводили її за межі вузьких і егоїстичних інтересів. Щоб робили певні дії в формуванні майбутнього громадянина суспільства, якому людське горе або переживання не буде чужим.

На даному етапі дуже важливу роль відіграють психологічні особливості дітей 4-5 років, від яких залежить поведінка і становлення особистості. З огляду на їх, батьки можуть вибудувати логічний і грамотну лінію виховання.

Прагнення до самостійності. Дитина цього віку вже не потребує допомоги і опіки дорослих. Відкрито заявляє про свої права і намагається встановлювати власні правила.

Етичні уявлення. Як стверджують фахівці, особливості психологічного розвитку дітей 4-5 років такі, що діти цього віку вчаться розуміти почуття інших, співпереживати, виходити з важких ситуацій в спілкуванні.

Творчі здібності. У 4-5 років у дитини активно розвивається уява. Він живе у власному світі казок, створює цілі країни на основі своїх фантазій. Там він є героєм, головною дійовою особою, домагається відсутнього йому в реальному світі визнання.

Страхи. Нестримність дитячої фантазії в 4-5 років може породжувати різноманітні страхи і кошмари.

Соціалізація. Дитина виривається їх кола внутрішньосімейних стосунків і вливається в море навколишнього світу. Йому стає необхідним визнання з боку однолітків.

Ускладнюється ігрова діяльність. Гра продовжує диктувати і формувати психологічні особливості дитини 4-5 років, але вона стає більш багатогранною. Вона набуває сюжетно-рольову спрямованість: діти грають в лікарню, магазин, війну, розігрують улюблені казки. В процесі вони дружать, ревнують, сваряться, миряться, взаімопомогают, ображаються.

Активна допитливість змушує дітей 4-5 років задавати дорослим найрізноманітніші питання про все на світі. Вони весь час говорять, що щось обговорюють, чи не замовкаючи ні на хвилину. Цікаву розмову і цікава гра — ось те, що їм зараз просто необхідно. Якщо ви відштовхне дитини в цей момент, можете назавжди відбити у нього охоту чимось цікавитися.

Діти цього віку дуже емоційно сприймають не тільки похвалу, а й зауваження, вони дуже чутливі і вразливі. Тому, караючи і лаючи їх, слова потрібно підбирати з великою обережністю. Інакше це може спровокувати у них розвиток внутрішніх комплексів, що перешкоджають соціалізації і формування повноцінної особистості.

До 5 років їх починає цікавити статева приналежність, вони задаються питанням відмінності хлопчиків і дівчаток один від одного.

Батьки, які знають вікові психологічні особливості своїх дітей в 4-5 років, можуть їм допомогти. Зокрема, блокувати їх страхи, контролювати надто нестримну фантазію, захоплюючи їх цікавими іграми та пізнавальними бесідами. Паралельно з психологічним, активно йде інтелектуальний розвиток, про який потрібно подбати особливо ретельно. Адже від цього аспекту буде залежати те, наскільки успішний буде дитина в школі.